The allelopathic characteristic of some Alnus Mill. genus species
PDF

Keywords

Alnus
concentration
allelopathic activity

How to Cite

Gorelov, O., Ellanska, N., & Dzuba, O. (2013). The allelopathic characteristic of some Alnus Mill. genus species. Plant Introduction, 60, 104-108. https://doi.org/10.5281/zenodo.1632450

Abstract

Data about allelopathic activity of certain species Alnus Mill. is presented. It has been found that alder’s water-soluble compounds show different allelopathic activity depending on species, studied organ, test-object and concentration of active compound. Amaranth and wheat roots appeared to be the most sensitive to the alder allelopatically active substances than coleoptile. The leaves’ activities were higher than those one of stems and roots. The immature plants showed more difference in allelopathic potential than mature plants.

https://doi.org/10.5281/zenodo.1632450
PDF

References

Биляновская Т.М. Аллелопатическое взаимодействие овощных культур витаминного комплекса через среду корнеобразования: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Минск, 1992. — 16 с.

Боговін А.В. Біогеоценотична роль взаємовідносин живих організмів у становленні й функціонуванні екологічних систем // Екологія та ноосферологія. — 2009. — 20, № 1–2. — С. 102–114.

Власов П.В., Мазин В.В., Турецкая Р.Х. и др. Комплексный метод определения природных регуляторов роста. Первичный анализ незрелых семян кукурузы на активность свободных ауксинов, гиббереллинов и цитокининов с помощью биотестов // Физиология растений. — 1979. — 26, Вып. 3. — С. 648–655.

Головко Э.А. Приоритеты аллелопатии в аспекте охраны экологической среды. — Самара, Изд-во Самар. ун-та., 1996. — 77 с.

Гродзинский А.М. Аллелопатия и интродукция растений // Бюл. ГБС АН СССР. — 1971. — Вып. 81. — С. 45–49.

Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 205 с.

Дзюба О.І. Фізіологічні та біохімічні особливості рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet): алелопатичний аналіз: Автореф. дис. … канд. біол. наук за спеціальністю 03.00.12. (фізіологія рослин). — К., 2001. — 13 с.

Колесниченко М.В. Биохимические взаимодействия древесных растений. — М.: Лесн. промсть, 1976. — 184 с.

Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды. — Самара: Книж. изд-во, 1994. — 256 с.

Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с.

Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. — К.: Будівельник, 1971. — 311 с.

Справочник лесовода. — К.: Урожай, 1990. — 296 с.

Справочник по лесосеменному делу / Под общ. ред. А.И. Новосельцевой. — М.: Лесн. пром-сть, 1978. — 336 с.

Черевченко Т.М., Мороз П.А. Втілення ідей академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин // Алелопатія та сучасна біологія: Міжнар. наук. конф. (Київ, 17–19 жовтня 2006 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 20–30.

Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Быстрорастущие древесные породы. — М.: Изд-во. с.-х. литры, журн. и плакатов, 1962. — С. 265–282.

Юрчак Л.Д. Аллелопатически активные соединения водных экстрактов из разлагающегося люпина // Физиологически активные соединения биогенного происхождения. — М.: Изд-во Московского ун-та. — 1971. — С. 92–94.

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Downloads

Download data is not yet available.