Ключові слова
Київ
зміни клімату
листок
продихи
Як цитувати
Анотація
Мета — дослідити анатомо-морфологічну структуру листків Ginkgo biloba L. за умов спеки в м. Києві.
Матеріал та методи. Дослідження проведено на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Використано світлову і сканувальну електронну мікроскопію.
Результати. У досліджених рослин G. biloba на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна листок гіпостоматичний. Адаксіальна епідерма сформована полігональними клітинами. Клітини епідермальної тканини великі (773,3 клітини на 1 мм2). Зовнішні периклінальні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні колікулярний. Наявний епікутикулярний віск (представлений дрібними восковими паличками). Абаксіальна епідерма сформована основними епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні, мають дрібнозвивисті обриси. Зовнішні периклінальні стінки клітин епідерми випуклі та мають папіли. Епікутикулярний віск добре розвинений, представлений дрібними восковими паличками. Продихи югатопапілоцитного типу, не орієнтовані продиховою щілиною вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче від рівня основних епідермальних клітин. Кількість продихів мала (168,6 на 1 мм2). Дерева G. biloba, котрі зростають у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка, характеризуються подібною мікроморфологічною структурою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рослинам з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини (у рослин з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка потужніше розвинутий епікутикулярний віск на обох епідермах, менша кількість продихів на одиницю площі (у середньому — 165,3 на 1 мм2)).
Висновок. Ginkgo biloba є перспективним для використання у парковому озелененні з огляду на глобальні зміни клімату в напрямі аридизації.
Посилання
Kazantsev, Т., Khalaim, О., Vasyliuk, О., Filipovych, V. and Krylova, H. (2016), Adaptatsiya do zminy klimatu: zeleni zony mist na varti prokholody [Adaptation to the climate change: Green areas of the city keep cool]. Kyiv: Zelena khvylia, 40 p.
Babytskii, А.І. (2011), Doslidzhennia prodykhovykh aparativ maloposhyrenykh derevnykh introdutsentiv rodyny Rosaceae Juss. u zvyasku z yikhnioyu posukhostiykistiu v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrayiny [The investigation of stomas of seldomly occurring woody introducents of the Rosaceae Juss. family in connection with their drought resistance in conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu, Seriya Biolohiya [Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University. Series Biology], N 1(46), pp. 3—8.
Vasilyev, B.R. (1988), Stroyeniye lista drevesnykh rasteniy razlichnykh klimaticheskikh zon [Leaf structure of woody plants of different climatic zones]. Leningrad: Izd-vo LGU, 208 p.
Voloshyna, N.O. (2015), Zahalna ekolohiya i neoekolohiya [General ecology and neocology]. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova, 335 p.
Zaytzev, G.N. (1981), Fenologiya drevesnykh rasteniy [Phenology of woody plants]. Moscow: Nauka, 120 p.
Zakharievich, S.F. (1954), K metodike opisaniya epidermisa lista [To the method of the leaves epidermis describing]. Vestnik Leningradskogo universiteta [Bulletin of the Leningrad University], N 4, pp. 65—75.
Pohodni pidsumky tsiohorichnoho lita u stolytsi (Elektronnyi resurs) [Weather results of this year in the capital (Electronic source)]. Tsentralna heofizychna observatoriya imeni Borysa Izmayilovycha Sreznevskoho [Borys Izmayilovych Sreznevskyi Central geophysical observatory], 2017. — Moda access: http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=news_full&p=1&f=newscgo&val=2017-09-04-10-58-33&ko=0
Gornyy, V.I., Lyalko, V.I., Kritsuk, S.G., Latypov, I.Sh., Tronin, А.А., Filippovich, V.E., Stankievich, S.A., Brovkina, O.V., Kiselev, А.V., Davidan, Т.А., Lubskii, N.S. and Krylova, А.B. (2016), Prognoz teplovoy reaktzii gorodskoy sredy Sankt-Peterberga I Kieva na izme neniye klimata (po materialam syomok sputnikami EOS i Landsat) [Forecast of Saint-Petersburg and Kyiv thermal replies on climate change (on the basis of EOS and Landsat satellite imagery)]. Sovremennyye problemy distantzionnogo zondirovaniya Zemli iz Kosmosa [Modern problems of remote sensing of the Earth from space], N 13(2), pp. 176—191. https://doi.org/10.21046/2070-7401-2016-13-2-176-191
Furst, G.G. (1979), Metody anatomo-gistokhimicheskogo issledovaniya rastitelnykh tkanei [Methods of anatomic-histochemical study of plants]. Moscow: Nauka, 168 p.
Chen, L.-Q., Li, Ch.-S., Chaloner, W.G., Beerling, D.J., Sun, Q.-G., Collinson, M.E. and Mitchell, P.L. (2001), Assessing characters the potential for the stomatal of extant and fossil Ginkgo leaves to signal atmospheric CO2 change. Amer. J. Bot., vol. 88(7), pp. 1309— 1315.
Beerling, D.J., McElwain, J.C. and Osborne, C.P. (1998), Stomatal responses of the ‘living fossil’ Ginkgo biloba L. to changes in atmospheric CO2 concentrations. J. Exp. Bot., vol. 49(326), pp. 1603—1607. https://doi.org/10.1093/jxb/49.326.1603
Barthlott, W., Neinhuis, C., Culter, D., Friedrich, D., Meusel, I., Theisen, I. and Wilhelmi, H. (1998), Classification and terminology of plant epicuticular waxes. Bot. J. Linn. Soc., vol. 126(3), pp. 237—260. https://doi.org/10.1111/j.1095-8339.1998.tb02529.x
Sun, B.-N., Xie, S.-P., Yan, D.-F. and Cong, P.-Y. (2008), Fossil plant evidence for Early and Middle Jurassic paleoenvironmental changes in Lanzhou area, Northwest China. Palaeoworld, vol. 17, pp. 215—221. https://doi.org/10.1016/j.palwor.2008.09.002
Global Climate Report — June 2017 (Electronic source). National Centers For Environmental Information, 2017. — Moda access: https://www.ncdc.noaa.gov/sotc/global/201706
Hara, N. (1997), Morphology and anatomy of vegetative organs in Ginkgo biloba. Ginkgo biloba — A Global Treasure: From Biology to Medicine T. Hori, R.W. Ridge, W. Tulecke, P. Del Tredici, J. Tremouillaux-Guil ler, H. Tobe (eds.). Tokyo: Springer-Verlag, 1997, pp. 3—15. https://doi.org/10.1007/978-4-431-68416-9_1
van Beek T.A. (ed.) (2000), Medicinal and Aromatic Plants — Industrial Profiles. Ginkgo biloba. Amsterdam: Harwood academic publishers, N 12, 532 p.
Overdieck, D. and Strassemeyer, J. (2005), Gas exchange of Ginkgo biloba leaves at different CO2 concentration levels. Flora, vol. 200, pp. 159—167.
Pa, D.D. and Mehra, B. (2008), Development of stoma ta in leaves of three species of Cycas and Ginkgo biloba L. J. Linn. Soc. (Bot.), vol. 58(375), pp. 491— 497. https://doi.org/10.1111/j.1095-8339.1964. tb00917.x
Pandey, S., Kumar, S. and Nagar, P.K. (2003), Photosynthetic performance of Ginkgo biloba L. grown under high and low irradiance. Photosynthetica, vol. 41(4), pp. 505—511. https://doi.org/10.1023/B:PHOT.0000027514.56808.35
Fischer, T.C., Meller, B., Kustatscher, E. and Butzmann, R. (2010), Permian ginkgophyte fossils from the Dolomites resemble extant O-ha-tsuki aberrant leaf-like fructifications of Ginkgo biloba L. BMC Evolutionary Biology, N 10, pp. 337, https://doi.org/10.1186/ 1471-2148-10-337
Rudall, P.J., Rowland, А. and Bateman, R.M. (2012), Ultrastructure of stomatal development in Ginkgo biloba. Int. J. Plant Sci., vol. 173(8), pp. 849—860. https://doi.org/10.1086/667230
Smith, R.Y., Greenwood, D.R. and Basinger, J.F. (2010), Estimating paleoatmospheric pCO2 during the Early Eocene Climatic Optimum from stomatal frequency of Ginkgo, Okanagan Highlands, British Columbia, Canada. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeo ecology, vol. 293, pp. 120—131.
Terry, A.C., Quick, W.P. and Beerling, D.J. (2000), Long-Term growth of Ginkgo with CO2 enrichment increases leaf ice nucleation temperatures and limits recovery of the photosynthetic system from freezing. Plant Physiol, vol. 124, pp. 183—190. doi: https://doi.org/10.1104/pp.124.1.183
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.