Ключові слова
Prunus laurocerasus
декоративні форми
фітогормони
морфогенез
рослини-регенеранти
Як цитувати
Анотація
Мета – з’ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro.
Матеріал та методи. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку “Софіївка” НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який ґрунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев’янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’, одержані з Дослідного господарства “Новокаховське” Інституту рису НААН України.
Результати. Представлено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджували залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ і P. laurocerasus ‘03.02’ найоптимальнішим було середовище Мурасіге–Скуга (МС), до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів – 2,3 см, коефіцієнт розмноження – 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus ‘Serbica’ ефективним було використання середовища МС-7 з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище МС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %.
Висновки. Для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ та P. laurocerasus ‘03.02’ , найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus ‘Serbica’ – поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК. Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.
Посилання
Sokolov, S.I., Sviaseva, O.A. and Kubli, V.A. (1986), Arealy derevev i kustarnikov SSSR [Areas of trees and shrubs of the USSR]. L.: Nauka, T. 3. 182 p.
Biotekhnologiia rasteniy: kultura kletok клеток [Plant Biotechnology: Cell Culture] (1989), M.: Agro promizdat, 280 p.
Demenko, V.I., Shestibratov, K.A. and Lebedev, V.G. (2010), Ukorenenie — kliuchevoy etap razmnozheniia rasteniy in vitro. [Rooting is a key step in plant reproduction in vitro]. Izvestiia TSKHA, vyp. 1. рp. 73— 85.
Dendroflora Ukrainy. Dykorosli y kultyvovani dereva ta kushchi. Pokrytonasinni: Dovidnyk (2005), [Dendroflora of Ukraine. Wild plants and cultivated trees and kushchi. Pokritonacini: Dovidnyk]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, part 2, 716 p.
Derevianko, N.V. (2010), Zymostiykist Laurocerasus officinalis Roem. ta ii form u Pivdennomu Stepu Ukrainy [The zymoikist Laurocerasus officinalis Roem. and its forms in South Steppe of Ukraine] (2010), Visti Biosfernoho zapovidnyka “Askania-Nova”, vol. 12, рр. 130—135.
Kalynyn, F.L., Sarnatskaia, V.V. and Polyshuk, V.E. (1980), Metody kultury tkaney v fyzyolohyy y byokhymyy rastenyy [Methods of tissue culture in plant physiology and biochemist]. Kyiv: Nauk. dumka, 487 p.
Koldar, L.A. (2012), Rol fitohormoniv u determinatsii eksplantiv Cerasus serrulata Lindl. kultyvovanykh in vitro [The role of phytohormones in the determination of the explants of Cerasus serrulata Lindl., cultured in vitro]. Visti biosfernoho zapovidnyka “Askaniia-Nova”, vol. 14, pp. 152—155.
Koldar, L.A., Nebykov, M.V. and Andrlienko, O.M. (2015), Induktsiia orhanohenezu v eksplantiv Amelanchier ovalis Medic. in vitro [Induction of organogenesis in explants Amelanchier ovalis Medic. in vitro] Avtokhtonni ta introdukovani roslyny [Autochthonous and introduced plants], vyp. 11, p. 100—105.
Kunakh, V.A. (2005), Biotekhnolohiia likarskykh roslyn. Henetychni ta fizioloho-biokhimichni osnovy [Biotechnology of Medicinal Plants. Genetic and physiological and biochemical bases]. Kyiv: Lohos, 730 p.
Lavrentieva, A.M. (2004), Vykorystannia biotekhnolohichnykh metodiv rozmnozhennia dekoratyvnykh introdutsentiv. [Use of biotechnological methods of reproduction of decorative introduces]. Visnyk Lvivsko ho universytetu, [Herald of Lviv University], vyp. 36, pp. 137—145.
Muzychuk, G.M. (1995), Systema otsinky stabilnosti kolektsiynykh zrazkiv kvitkovo-dekoratyvnykh roslyn iak skladova prohramy zberezhennia ikh henofondu. [Stability assessment system for the samples of the collection of flowering ornamental plants as part of the conversation program for their gene pool]. Introduktsiia ta aklimatyzatsiia roslyn [Introduction and acclimatization of plants], vyp. 25, pp. 65—67.
Nebykov, M.V., Koldar, L.A. and Derevianko, N.V. (2015), Rozmnozhennia Prunus laurocerasus in vitro Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii prysviachenoi 80-richchiu vid dnia zasnuvannia NBS im. M.M. Hryshka (15—17 veresnia). [Reproduction of Prunus laurocerasus in vito. Proceedings of the International Scientific Conference on the 80th Anniversary of the Foun ding of M.M. Gryshko NBG (September 15—17.2015)]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, pp. 177—178.
Cherevchenko, T.M. and Kushnir, G.M. (1986), Orkhidei v kulture. [Orchids in culture]. Kyiv: Nauk. dumka, 200 p.
Murashige, T. and Skoog, F. (1962), A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Physiol. Plant, Vol. 15, N 13, pp. 473—497.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.