Ключові слова
сафранін О
гістологічні барвники
ботанічна мікротехніка
виявлення лігніну
Як цитувати
Анотація
Різноманітні протоколи фарбування використовуються у ботанічній мікротехніці відповідно до специфічних гістологічних задач. Зокрема, деякі барвники використовуються суміжно для отримання контрастного забарвлення тих чи інших хімічних структур (наприклад, лігніну і целюлози). Один з найбільш популярних протоколів комбінованого фарбування передбачає використання сафраніну О та астра синього. Сафранін О – це водорозчинний основний барвник, що забарвлює лігнін у червоний колір. Астра синій – це також водорозчинний барвник, який, однак, є кислим, і забарвлює целюлозу у синій колір. Зазвичай використовують 1–2 % розчин сафраніну О у дистильованій воді або ж у 50–70 % етанолі у комбінації з 0.5–1 % розчином астра синього у дистильованій воді. Ця комбінація барвників дозволяє виявити лігніфіковані структури та отримати якісне контрастне зображення, що чудово підходить для цілей світлової мікроскопії. Довший час, астра синій використовувався виключно у водних розчинах, і саме така рекомендація без жодних додаткових опцій розміщена на сайтах виробників. Однак, у 2002 році для виявлення лігніфікованих структур у рослин було запропоновано використовувати 1 % розчин астра синього у 95 % етанолі. Згодом, аналогічні спиртові розчини астра синього були успішно використані рядом дослідників для різноманітних дослідних задач.
Ми розробили новий модифікований протокол фарбування з використанням 1 % розчинів обидвох барвників (сафраніну О та астра синього) у дещо нижчій концентрації етанолу (70 %) і випробували його на квіткових бутонах Gagea lutea (Liliaceae). Новий модифікований протокол підтвердив свою ефективність. Ми сподіваємося, що новий протокол дозволить спростити процес фарбування рослинних препаратів завдяки використанню однакових розчинників однакової концентрації та усуненню різниці в концентрації між послідовними розчинами в серії. Таке комбіноване фарбування може бути ефективно застосоване для цілей гістології рослин, особливо коли необхідно виокремити лігніфіковані структури і залозисті тканини.
Посилання
Barykina, R. P., Veselova, T. D., Deviatov, A. G., Djalilova, H. H., Iljina, G. M., & Chubatova, N. V. (2004). Handbook of the botanical microtechniques. Moscow University Press. (In Russian)
Berlyn, P.G., & Miksche, J.P. (1976). Botanical microtechnique and cytochemistry. The Iowa State University Press.
De Micco, V., & Aronne, G. (2007). Combined histochemistry and autofluorescence for identifying lignin distribution in cell walls. Biotechnic & Histochemistry, 82(4–5): 209–216. https://doi.org/10.1080/10520290701713981
Feio, A.C., Riina, R., & Meira, R. (2016). Secretory structures in leaves and flowers of two dragon’s blood croton (Euphorbiaceae): new evidence and interpretations. International Journal of Plant Sciences, 177(6), 511–522. https://doi.org/10.1086/685705
Gerlach, D. (1984). Botanische Mikrotechnik – Eine Einführung. 3. Thieme.
Goujon, T., Ferret, V., Mila, I., Pollet, B., Ruel, K., Burlat, V., Joseleau, J., Barrière, Y., Lapierre, C., & Jouanin, L. (2003). Down-regulation of the AtCCR1 gene in Arabidopsis thaliana: effects on phenotype, lignins and cell wall degradability. Planta, 217, 218–228. https://doi.org/10.1007/s00425-003-0987-6
Richet, N., Afif, D., Huber, F., Pollet, B., Banvoy, J., Zein, R.E., Lapierre, C., Dizengremel, P., Perré, P., & Cabané, M. (2011). Cellulose and lignin biosynthesis is altered by ozone in wood of hybrid poplar (Populus tremula×alba). Journal of Experimental Botany, 62(10), 3575–3586. https://doi.org/10.1093/jxb/err047
Soukup, A., & Tylová, E. (2019). Essential methods of plant sample preparation for light microscopy. In: F. Cvrčková & V. Žárský (Eds.), Plant cell morphogenesis. Methods in Molecular Biology, 1992, 1–26. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-9469-4_1
Srebotnik, E., & Messner, K. (1994). A simple method that uses differential staining and light microscopy to assess the selectivity of wood delignification by white rot fungi. Applied and Environmental Microbiology, 60(4), 1383–1386. https://doi.org/10.1128/aem.60.4.1383-1386.1994
Vazquez-Cooz, I., & Meyer, R. W. (2002). A differential staining method to identify lignified and unlignified tissues. Biotechnic & Histochemistry, 77, 277–282. https://doi.org/10.1080/bih.77.5-6.277.282
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.