Анотація
Наведено результати експериментів з вивчення впливу кремнієвмісних сполук, аміачної селітри та саліцилової кислоти на динаміку накопичення продуктів пероксидного окиснення ліпідів і проліну. Встановлено залежність між вмістом продуктів пероксидного окиснення ліпідів, проліну, фотосинтетичних пігментів і вологістю ґрунту. Доведено, що внесення кремнієвмісних природних мінералів та обробка рослин аміачною селітрою і саліциловою кислотою позитивно впливає на показники приросту надземної та підземної частин рослин, сприяє підвищенню їхньої адаптації до недостатнього водозабезпечення.
Посилання
Бараненко В.В. Пероксидне окиснення ліпідів у листках Sium latifolium L. за різних умов водозабезпечення // Укр. ботан. журн. — 2009. — 66, № 5. — С. 713–721.
Бацманова Л.М., Буюн Л.І., Ковальська Л.А., Таран Н.Ю. Проантиоксиданти деяких видів тропічних орхідних за низькотемпературної адаптації // Там само. — 2008. — 65, № 6. — С. 912–921.
Долгова Л.Г., Самойлова М.В. Вміст проліну як показник стійкості рослин-інтродуцентів роду Amelanchier Medic. // Актуальні питання біології, екології та хімії. — 2009. — 1, № 3. — С. 29–34.
Іваницька Б.О., Міськів Н.Г., Росіцька Н.В. Кремніємісткі мінерали природного походження як фактор впливу на ростові процеси та біосинтез фотосинтетичних пігментів рослин різних життєвих форм // Матеріали дев’ятої наук. конф. молодих учених “Наукові основи збереження біотичної різноманітності”, (1–2 жовтня 2009 р., Львів). — Львів: ТзОВ “Компанія “Манускрипт””, 2009. — С. 141–142.
Кабашникова Л.Ф., Пшибытко Н.Л, Абрамчик Л.М. Методы оценки физиологического состояния растений в условиях засухи. — Минск: Белорус. наука, 2007. — 42 с.
Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с.
Лаптев А.А. Газоны. — К.: Наук. думка, 1983. — 176 с.
Лисовец Е.И. Структурные особенности фитоценозов мятлика узколистного (Poa angustifolia L.) и мятлика лугового (Poa pratensis L.) в условиях степного Приднепровья // Актуальні питання біології, екології та хімії. — 2009. — 1, № 2. — С. 20–27.
Марутяк С.Б. Формування газонів у зонах інтенсивного антропогенного навантаження // Наук. вісн.: Проблеми урбоекології та фітомеліорації. — 2003. — Вип. 13.5. — C. 326–330.
Мифтахова С.А., Зайнуллина К.С. Динамика побегообразования газонообразующих видов Festuca rubra L и Poa pratensis L. в среднетаежной подзоне Республики Коми // Агр. вестн. Урала. — 2009. — № 1 (55). — С. 43–46.
Мицик Л.П. Метод визначення декоративності травостою // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. — 2008. — Вип. 12. — С. 10–15.
Мыцык Л.П. К вопросу о видовом составе дернообразующих растений, устойчивых в степных условиях // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. — 2007. — Вип. 11. — С. 8–14.
Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений. — М.: Агропромиздат, 1985. — 255 с.
Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений. — К.: Наук. думка, 1976. — 336 с.
Росіцька Н.В., Іваницька Б.О. Підвищення стійкості газонних покриттів в умовах посухи // Матеріали VI міжнар. наук. конф. “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 4–7 жовтня 2010 р.). — Донецьк: ТОВ “Цифрова типографія”, 2010. — С. 403–405.
Сиваш О.О., Михайленко Н.Ф., Золотарьова О.К. Цукри як ключова ланка в регуляції метаболізму фотосинтезуючих клітин // Укр. ботан. журн. — 2001. — 58, № 1. — С. 121–127.
Соколовська О.Г., Гуляєв Б.І. Фотосинтез і посухостійкість листків // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. — К., 2001. — Т. 1. — С. 97–101.
Стаценко А.П. Биохимический прогноз жаростойкости у зерновых и бобовых культур // Достижения науки и техники. АПК. — 1999. — № 7. — C. 29–30.
Чоха О.В. Газонні покриття м. Києва. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 288 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
