Як цитувати
Анотація
Обговорюються принципи та методи математичного моделювання в інтродукції рослин. Моделювання розглядається з позицій системного аналізу. Пропонується модель залежності стійкості рослин від дії не менш ніж двох факторів середовища. Вона ґрунтується на теорії оптимізації досліджень, являє собою систему регресійних рівнянь і дозволяє не тільки характеризувати стійкість рослин у нових умовах, а й здійснювати підбір такого поєднання факторів середовища, за якого стійкість рослин буде максимальною.
Посилання
Александрова В.Д. О методе моделирования в фитоценологии // Ботан. журн. — 1970. — 55, № 3. — С. 369—375.
Базилевская Н.А., Мауринь А.М. Интродукция растений. Теория и практические приемы. — Рига: Изд-во Латв. гос. ун-та, 1984. — 91 с.
Булах П.Е. Методологические аспекты интродукционного прогноза // Інтродукція рослин. — 1999. — № 1. — С. 30—35. https://doi.org/10.5281/zenodo.3367355
Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционных исследований // Інтродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 15—21. https://doi.org/10.5281/zenodo.3366198
Булах П.Е. Принцип оптимальности как важнейшая парадигма интродукции растений // Бюл. Никит. ботан. сада. — 1999. — Вып. 79. — С. 19—23.
Булах П.Е. Устойчивость биологических систем и ее моделирование // Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: Материалы междунар. науч.-практ. конф. (Тирасполь, 28—30 марта 2001 г.). — Тирасполь, 2001. — С. 46—47.
Булах П.Е. Понятие "жизненность" в интродукции растений как отражение устойчивости и энергетического состояния организмов // Інтродукція рослин. — 2001. — № 3-4. — С. 13—23. https://doi.org/10.5281/zenodo.3333842
Булах П.Е. Критерии устойчивости в интродукции растений // Інтродукція рослин. — 2002. — № 2. — С. 43—53. https://doi.org/10.5281/zenodo.3332964
Галицкий В.В., Тюрюканов А.И. О методологических предпосылках моделирования в биогеоценологии // Моделирование биогеоценологических процессов. — М., 1981. — С. 29—47.
Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. — Львів: Поллі, 1997. — 256 с.
Гродзинский Д.М. Биофизика растения. — К.: Наук. думка, 1972. — 256 с.
Гродзинский Д.М. Надежность растительных систем. — К.: Наук. думка, 1983. — 368 с.
Гродзинский Д.М. О возможных подходах в математическом моделировании физиологических и биохимических процессов // Математические методы в биологии. — К.: Наук. думка, 1983. — С. 36—46.
Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии. — М.: Мир, 1981. — 256 с.
Заіменко Н.В. Наукові принципи структурно-функціонального конструювання штучних біогеоценозів у системі "ґрунт-рослина-ґрунт". — К.: Наук. думка, 2008. — 303 с.
Зайцев Г.Н. Оптимум и норма в интродукции растений. — М.: Наука, 1983. — 269 с.
Ігнатюк О.А. Основні екологічні принципи та концепції. — К.: НТУУ КПІ, 2006. — 268 с.
Куркин К.А. Вклад А.А. Уранова в учение о жизненном состоянии видов в фитоценозах и системный подход в фитоценологии // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1977. — 82 (3). — С. 66—73.
Лаврик В.І. Методи математичного моде лювання в екології. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 132 с.
Лукаш А.Г., Довженко В.Н. Гармония мира и цели жизни. — К.: Корд, 1992. — 115 с.
Ляшенко І.М., Мукоєд А.П. Моделювання біологічних та екологічних процесів. — К.: Київ. ун-т, 2002. — 340 с.
Максимов В.Н. Многофакторный эксперимент в биологии. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. — 280 с.
Мауринь А.М. Прогнозирование в ботанике // Моделирование и прогнозирование в ботанике. Учен. зап. Латв. гос. ун-та. — 1971. — № 153. — С. 8—9.
Поспелова Г.Е. Методика определения критических порогов экологических факторов // Оптимизация, использование и воспроизводство лесов СССР. — М.: Б.и., 1977. — С. 37—42.
Ризниченко Г.Ю. Лекции по математическим методам в биологии. — М.: РХД, 2002. — Т. 1. — 208 с.
Розен Р. Принцип оптимальности в биологии. — М.: Мир, 1969. — 216 с.
Розенберг Г.С. Модели в фитоценологии. — М.: Наука, 1984. — 266 с.
Сеа Ж. Оптимизация. Теория и алгоритмы. — М.: Мир, 1973. — 244 с.
Термена Б.К., Буджак В.В. Біоекологічні аспекти прогнозування інтродукції деревних рослин. — Чернівці: Рута, 1998. — 170 с.
Термена Б.К., Даскалюк І.І. Математична модель адаптаційних здатностей Syringa persica L. // Інтродукція рослин. — 2005. — № 1. — С. 29—32. https://doi.org/10.5281/zenodo.2586147
Уранов А.А. Возрастной спектр фитопопуляций как функция времени и энергетических волновых процессов // Науч. докл. высш. шк. Биол. науки. — 1975. — № 2 (134). — С. 7—34.
Урманцев Ю.А. Системный подход к проблеме устойчивости растений (на примере исследования зависимости содержания пигментов в листьях фасоли от одновременного действия на нее засухи и засоления) // Физиология растений. — 1979. — 26, вып. 4. — С. 762—777.
Федоров В.Д., Гильманов Т.Г. Экология. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 464 с.
Чернышенко С.В. Нелинейные методы анализа динамики лесных биогеоценозов. — Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2005. — 512 с.
Brown D., Rothery P. Models in biology: Ma thematics, statistics and computing. — Chichester: Wiley, 1993. — 688 p.
Jeffries C. Mathematical modeling in eco logy. — Boston: Bikrhauser, 1990. — 194 p.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.