Як цитувати
Анотація
Викладено результати вивчення ізоферментного складу селекційного фонду Persica vulgaris Mill. Наведено історію створення колекції персика у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, визначено можливості застосування ізоферментного аналізу у селекційній роботі. Зроблено висновок, що ізофермент пероксидазу можна використовувати як маркер для селекції персика на зимостійкість.
Посилання
Айала Д. Введение в популяционную и эволюционную генетику. — М.: Мир, 1984. — 232 с.
Бонюк З.Г., Кучеренко В.П. Поліморфізм інтродукованих видів роду Spirea L. секцій Chamaedryon Ser. та Calospira K. Koch. і їх діагноз за допомогою молекулярних форм пероксидази // Вісн. Київ. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія "Біологія". — 2000. — Вип. 30. — С. 77—81.
Глазко В.И., Созинов И.А. Генетика изоферментов животных и растений. — К.: Урожай, 1993. — 528 с.
Гончаренко Г.Г., Падутов В.Е. Руководство по исследованию древесных видов методом электрофоретического анализа изоферментов. — Белорусский научно-исследовательский институт лесного хозяйства (БелНИИЛХ), 1988. — 67 с.
Гуськов А.В., Тихомиров И.А., Поликарпова Ф.Я. Активность пероксидазы как биохимический критерий способности к вегетативному размножению клоновых подвоев яблони // 2-й съезд Всесоюз. об-ва физиологов растений: Тез. докл. — М., 1992. — Ч. 2. — С. 60.
Капустян А.В. Ізоферментний склад пероксидази озимих зернових за умов низькотемпературного стресу // Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ, 2002. — 12 с.
Конарев В.Г. Белки растений как генетические маркеры. — М.: Колос, 1983. — 320 с.
Корочкин Л.И., Серов О.Л., Пудовкин А.И. и др. Генетика изоферментов. — М.: Наука, 1977. — 278 с.
Кучеренко В.П., Бонюк З.Г. Прогнозування зимостійкості таволг (Spirea L.) за показниками фенологічних спостережень та пероксидазним способом // Вісн. Київ. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія "Інтродукція та збереження рослинного різноманіття". — 2001. — Вип. 4. — С. 11—13.
Лавриненко И.А., Лавриненко О.В. Изоферментный спектр пероксидаз у сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) // Генетика, 1997. — 33. — С. 40—45.
Левитес Е.В. Генетика изоферметов растений. — Новосибирск: Наука, 1986. — 144 с.
Лісневич Л.О. Запасні білки насіння буряків: гетерогенність, функціональна роль, поліморфізм. — К.: Логос, 2001. — 192 с.
Мардамшин А.Г., Мустафина А.Р., Иштирякова Р.А. Сравнительный анализ изоферментного состава эстераз и гормонального баланса в двух типах каллусной ткани гороха посевного // Биотехнология. — 1997. — № 2. — С. 15—18.
Роне В.М. Генетический анализ лесных популяций. — М.: Наука, 1980. — 160 с.
Созинов А.А. Полиморфизм белков и его значение в генетике и селекции. — М.: Наука, 1985. — 272 с.
Тунда С.Н., Коршиков И.И. Генотипические особенности плюсовых деревьев Pinus sylvestris L. var. cretaceae Kalenicz. еx Kom. // Интродукция и акклиматизация растений. — 1999. — Вып. 32. — С. 176—179.
Arulsekar S., Parfitt D.E. et al. Comparison of isozyme variability in peach (Prunus persica) and almond (Prunus dulcis) cultivars // J. Heredity. — 1986. — 77 (4). — Р. 272—274.
Baird, W.V., Estager A.S. et al. Estimating nuclear DNA content in peach and related diploid species using laser flow cytometry and DNA hybridization // J. Am. Soc. Horticult. Sc. — 1994. — 119 (6). — Р. 1312—1316.
Conkle M.T., Hodgskiss P.D. et al. Starsh gelelectrophoresis of conifer seeds a laboratory manual // USDA For. Serv. Gen. Tech. Rep. PSW. — 1982. — 64. — 18 p.
Foolad M.R., Arulsekar S. et al. A genetic map of Prunus based on an interspecific cross between peach and almond // Theor. Appl. Genetics. — 1995. — 91 (2). — Р. 262—269.
Mowrey B.D., Werner D.J. et al. Inheritance of isocitrate dehydrogenase, malate dehydrogenase, and shikimate dehydrogenase in peach and peach × almond hybrids // J. Am. Soc. Horticult. Sc. — 1990. — 115 (2). — Р. 312—319.
Warburton J.L., Becerra V.V.L. et al. Utility of RAPD markers in identifying genetic linkages to genes of economic interest in peach // Theor. Appl. Genetics. — 1996. — 93 (5-6). — Р. 920—925.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.