Як цитувати
Анотація
У статті наведено результати вивчення прийомів розмноження маслинки багатоквіткової (Elaeagnus multiflora Thunb.). Установлено, що при насіннєвому розмноженні доцільно використовувати свіжозібране насіння, яке слід стратифікувати в два етапи: 5 місяців за температури +18...22 °С та 4 місяці за температури +1...4 °С. Субстрат – суміш піску з торфом (1:1). Ґрунтова схожість досягала 91,0%. За вегетативного розмноження найкращі результати одержано в разі використання напівздерев’янілих живців, оптимальний строк живцювання – друга декада червня. Живці обробляли гетероауксином у концентрації 100 мг/л. У суміші піску, торфу і дернового ґрунту (1:1:1) обкорінювалося 87% живців.
Посилання
Воронова Т.Г. Гуми // Природа. — 1961. — 50, № 11. — С. 107—108.
Грикун І.М., Осипова І.Ю. Насіннєве розмноження інтродукованих плодових рослин // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства. — Ялта, 1998. — С. 216—220.
Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. — К.: Наук. думка, 1982. — 288 с.
Литвинова Г.Я., Слесаренко Г.С. Лох многоцветковый: размножение комбинированными черенками // Садоводство и виноградарство. — 1999. — № 5 6. — С. 22.
Меженський В.М. Гумі в Донбасі. І не тільки //Сад. — 1996. — № 1. — С. 15—17.
Николаева М.Г., Разумова М.В., Владкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. — Л.: Наука, 1985. — 348 с.
Полікарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелеными черенками. — М.: Агропромиздат, 1990. — 96 с.
Слесаренко Г.С. Селекционная оценка образцов Сахалинской популяции лоха многоцветкового: Автореф. дис. ... канд. с. х. наук. — Хабаровск, 1988. — 18 с.
Темникова А.А. К интродукции лоха многоцветкового в Москве //Бюл. ГБС. — 1974. — Вып. 94. — С. 36—40.
Фролова А. Гуми в Подмосковье // Наука и жизнь. — 1989. — № 8. — С. 108—109.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.