Ключові слова
хвоя
блакитне забарвлення
вміст хлорофілів і каротиноїдів
декоративність
Криворіжжя
Як цитувати
Анотація
Мета – проаналізувати вміст хлорофілів і каротиноїдів у хвої 1–4-го року життя дерев Рісеа pungens Engelm. із блакитним кольором хвої у вуличних насадженнях м. Кривий Ріг, котрі зазнають впливу викидів великого металургійного комбінату, і тих, які зростають в незабруднених житлових кварталах міста.
Матеріал та методи. Виділено три групи дерев віком понад 30 років залежно від інтенсивності блакитного забарвлення хвої: I – сизо-блакитне, II – блакитно-зелене, III – слабко виражене блакитне забарвлення. Пігменти з хвої рослин екстрагували димексидом. Кількість хлорофілу і каротиноїдів у розчині визначали за допомогою спектрофотометра СФ-2000.
Результати. В усіх групах дерев найбільший вміст хлорофілів а і b та їх суми виявлено у хвої першого року життя, максимальний – у дерев першої групи, а мінімальний – у 4-річної хвої. В усіх рослин блакитне забарвлення хвої зменшується з її віком, особливо у 3–4-річної хвої дерев другої і третьої груп. Вміст каротиноїдів збільшується з віком хвої, досягаючи максимуму у 4-річної. Викиди металургійного комбінату впливають на блакитне забарвлення 2–4-річної хвої, знижуючи його інтенсивність, однак ця ознака насамперед залежить від генотипових особливостей рослин.
Висновки. Р. pungens з блакитним забарвленням хвої стійка і високодекоративна в умовах великого промислового міста степової зони і є перспективною для широкого використання в озелененні населених пунктів цієї зони.
Посилання
Buharina, I.L. and Pashkova, A.S. (2015), Osobennosti fotosinteticheskogo apparata eli koljuchej (Picea pungens Engelm.) i eli evropejskoj (Picea abies L.) v uslovijah gorodskoj sredy [The peculiarities of the photosynthetic apparatus of Norway spruce (Picea pungens Engelm.) and Colorado spruce (Picea abies L.) in urban environments]. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija [Modern problems of science and education], N 3, pp. 582—587.
Kuznecov, S.I., Chuprina, P.Ja. and Podgornyj, Ju.K. (1985), Derevja i kustarniki, kultiviruemye v Ukrain skoj SSR: Golosemennye: sprav. posobie [Trees and shrubs cultivated in the Ukrainian SSR: Gymnosperms: reference book]. Kyiv: Nauk. dumka, 199 р.
Korshykov, I.I. (1996), Adaptacija rastenij k uslovijam tehnogenno zagrjaznennoj sredj [The adaptation of plants to the conditions of technogenically polluted environment]. Kyiv: Nauk. dumka, 240 p.
Savenko, A.V., Chukuridi, S.S. and Barchukova, A.Ja. (2015), Osobennosti adaptacii sortov vejgely (Weigela Thunb., Caprifoliaceae) v uslovijah goroda Krasnodara [The adapting peculiarities of varieties of weigelas (Weigela Thunb., Caprifoliaceae) in the conditions of Krasnodar city]. Nauchnyj zhurnal KubGAU [Scientific journal KubSAU], N 105 (01), pp. 1—13.
Sivash, A.A. and Zolotareva, E.K. (2013), Katabolizm hlorofilla v rastenijah [Catabolism of chlorophyll in plants]. Vіsnik HNAU [News of the KhNAU], vol. 3 (30), pp. 6—17.
Titova, M.S. (2010), Soderzhanie fotosinteticheskih pigmentov v hvoe Picea abies i Picea koraiensis [The content of photosynthetic pigments in needles of Picea abies and Picea koraiensis]. Vestnik OGU [Bulletin of the OSU], N 13 (118), pp. 9—12.
Fedenko, V.S. (2002), Vzamosvjaz karotinoidnyh i fenolnyh pigmentov v formirovanii polihroizma cvetkov pokrytosemennyh rastenij [Interconnection of carotenoid and phenolic pigments in the formation of polychroism of flowers of angiosperms]. Fiziologija i biohimija kulturnyh rastenij [Physiology and biochemistry of cultivated plants], vol. 34, N 3, pp. 199—212.
Clark, J.B. and Lister, G.R. (1975), Photosynthetic action spectra of trees. I. The relationship of cuticle structure to the visible and ultraviolet spectral properties of needles from four coniferous species. Plant Physiol, vol. 55, рp. 407—413.
Hanover, J.W. and Reicosky, D.A. (1971), Surface wax deposits on foliage of Picea pungens and other conifers. Am. J. Bot., vol. 58, рp. 681—687.
Hörtensteiner, S. and Kräutler, B. (2011), Chlorophyll breakdown in higher plants. Biochim Biophys Acta., 1807(8), рр. 977—988.
Hörtensteiner, S. (2006), Chlorophyll degradation during senescence. Annu Rev Plant Biol., vol. 57, рр. 55—77.
Johnson, E.J. (2002), The role of carotenoids in human health. Nutr Clin Care, N 5 (2), рр. 56—65.
Ptushenko, V.V., Ptushenko, O.S., and Tikhonov, A.N. (2014), Chlorophyll fluorescence induction, chlorophyll content, and chromaticity characteristics of leaves as indicators of photosynthetic apparatus senescence in arboreous plants. Biochemistry (Moscow), vol. 79, N 3, pp. 260—272.
Reicosky, D.A. and Hanover, J.W. (1976), Seasonal changes in leaf surface waxes of Picea pungens. Am. J. Bot., vol. 63, рр. 449—456.
Reicosky, D.A. and Hanover, J.W. (1978), Physiological effects of surface waxes. I. light reflectance for glaucous and nonglaucous Picea pungens. Plant Physiol, vol. 62, рр. 101—104.
Soukupov A , J., Rock, B.N. and Albrechtov A , J. (2001), Comparative study of two spruce species in a polluted mountainous region. New Phytologist, vol. 150, рр. 133—145.
Trevor, H.Y. and Jocelyn, K.C. Rose (2013), The formation and function of plant cuticles. Plant Physiology, vol. 163, N 1, pp. 5—20.
Wellburn, A.R. (1994), The spectral determination of chlorophyll a and b, as well as total carotenoids, using various solvents with spectrofotometers of different resolution. J. Plant Physiol, vol. 144, рр. 307—313.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.