Ключові слова
форми та сорти
жирнокислотний склад олії
енергетична цінність
Як цитувати
Анотація
Мета роботи – встановити продуктивний, енергетичний та інтродукційний потенціал форм і сортів Camelina sativa (L.) Crantz як перспективної сировинної рослини для виробництва біопалива.
Матеріал та методи. Досліджено форми та сорти Camelina sativa, створені у НБС ім. М.М. Гришка НАН України спільно з ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки” НАН України. Вміст ліпідів у насінні визначали методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета. Ліпіди одержували із подрібненого насіння екстракцією петролейним ефіром. Тригліцеридний склад олії визначали методом неводної обернено-фазової рідинної хроматографії. Визначення енергетичної цінності зразків здійснювали на калориметрі “ИСО-200”.
Результати. Доведено, що для створення насінних посівів з високою продуктивністю рослин Camelina sativa кращим періодом сівби є ІІІ декада квітня – ІІІ декада травня. Рослини Сamelina sativa забезпечують високу урожайність надземної маси (13,92 – 25,20 т/га). Найбільшу загальну та надземну масу, а також масу насіння і коріння формують сорти Перемога та Євро-12. Для рослин Сamelina sativa характерна висока насінна продуктивність (3237 – 4111 кг/га). Насіння різних форм та сортів вирізняється високою енергетичною цінністю (5678 – 5965 ккал/кг) та великим виходом енергії з одиниці площі (18,72 – 23,95 Гкал/га). Характерною особливістю рослин є високий вміст ліпідів (36,04 – 43,89 %) у насінні та великий їх вихід з урожаєм (1058 – 1330 кг/га). Установлено, що олія Сamelina sativa має високу теплоємність, що забезпечує великий вихід енергії з одиниці площі (9,80 – 12,35 Гкал/га). Як за виходом ліпідів з насіння, так і за виходом енергії з олії переважали сорти Перемога, Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4. Для всіх форм та сортів рослин Camelina sativa характерним є високий вміст ліноленової, лінолевої, олеїнової, гондоїнової (11-ейкозенової), пальмітинової та ерукової кислот. Най більший вміст поліненасиченої ліноленової кислоти мають форма ЕОРЖЯФД (38,271 %) та сорт Євро-12 (35,564 %). Сорт Колондайк та форми ЕОРЖЯФ-4, ЕОРЖЯФД, ЕОРЖЯФЧ відрізнялися вищим вмістом лінолевої кислоти, форма ЕОРЖЯФ-2 та сорти Міраж і Перемога – вищим вмістом олеїнової кислоти.
Висновки. Для використання олії Camelina sativa для технічних та енергетичних цілей цінними є форми ЕОРЖЯФЧП, ЕОРЖЯФ-5 та сорт Євро-12, які характеризуються високим вмістом ерукової кислоти. За жирнокислотним складом олія Camelina sativa – цінна сировина для енергетичних, технічних, харчових та лікарських цілей.
Посилання
Kozlenko O.M. (2010). Stabіlnіst ta plastichnіst olіinykh kultur v umovakh pravoberezhnogo Lіsostepu Ukrainy [Stability and flexibility of oil rich cultivars in the conditions of the right bank Forest-Steppe of Ukraine]. Zbіrnyk naukovykh prats NTSTS “Instityt zemlerobstva NAAN”, N 4, pp. 137–142.
Rakhmetov D.B. (2007). Rol novykh kultur u fіtoenergetytsi Ukrainy [Role of new plant cultivars in phytoenergy potential of Ukraine]. Naukoviy vіsnyk NAU, N 116, pp. 13–20.
Rakhmetov D.B. (2011). Teoretychnі ta prykladnі aspekty іntroduktsii roslyn v Ukrainі [Theoretical and practical aspects of plant introduction in Ukraine]. Kyiv, Agrar Medіa Grup, 398 p.
Blum Ya.B., Grigoryuk I.P., Dmitruk K.V., Dubrovіn V.O. Yemec A.I., Kaletnіk G.M., Melnichuk M.D., Mironenko V.G., Rakhmetov D.B., Sibіrnij A.A., Cigankov S.P. (2014). Sistema vykorystannya bіoresursіv i novіtnіkh bіo tek h nologіya otrymannya alternatyvnykh palyv [System of bioresources usage and modern biotechnology in production of alternatives fuels], Kyiv, Agrar Medіa Grup, 360 p.
Abramovic H., Abram V. (2005). Physico-chemical properties, composition and oxidative stability of Camelina sativa oil. Food Technology and Biotechnology, vol. 43, N 1, pp. 63–70.
Cais-Sokolinska D., Majcher M., Pikul J., Bielinska S., Czauderna M., Wojfowski J. (2011). The effect of Camelina sativa cake diet supplementation on sensory and volatile profiles of ewe’s milk, African Journal of Biotechnology, vol. 10, N 37, pp. 7245–7552.
Cherian G. (2012). Camelina sativa in poultry diets: opportunities and challenges Biofuel co-products as livestock feed. Opportunities and challenges, ome: Food and agriculture organization of the United Nations, pp. 303–310.
Ciarescu G., Hebean V., Tamas V., Burcea D. (2007). Use of dietary Camelina (Camelina sativa) seeds during the finishing period: effects on broiler performance and on the organoleptic traits of broiler meat, Zootehnie si Biotechnologii, vol. 40, N 1, pp. 410–417.
Deng Q., Huang F., Huang Q., Xu J., Liu C. (2001). Lipidlowering evaluation of cold-pressed Camellina sativa oil, Journal of Food, Agriculture and Environment, vol. 9, pp. 157–162.
Henriksen B., Lundon A., Prestlokken E., Abrahamsen U., Eltun R. (2009). Nutrient supply for organic oilseed crops and quality of potential organic protein feed for ruminants and poultry, Agronomy Research, vol. 7, Special issue II, pp. 592–598.
Imbrea F., Jurcoane S., Halmajan H., Duda M., Botos L. (2011). Camelina sativa: a new source of vegetal oils, Romanian Biotechnological Letters, vol. 16, N 3, pp. 6263–6270.
Moser B.A., Vaughn S.F. (2010). Evaluation of alkyl esters from Camelina sativa oil as biodiesel and as blend components in ultra low-sulfur diesel fuel, Bioresource Technology, vol. 101, pp. 646–653.
Putnam D.H., Budin J.T., Field L.A., Breene W.M. (1993). Camelina: a promising low-input oilseed New Crops, New York: Wiley, pp. 314–322.
Russo R., Reggiani R. (2012). Antinutritive compounds in twelve Camelina sativa genotypes, American Journal of Plant Science, vol. 3, pp. 1408–1412.
Scarth R., Tang G. (2006). Modification of Brassica oil using conventional and transgenic approaches, Crop. Sci., vol. 46, pp. 1225–1236.
Šípalová M., Lošák T., Hlušek J., Vollmann J., Hudec J., Filipík R., Macek M., Krámar S.. (2011). Fatty acid composition of Camelina sativa as affected by combined nitrogen and sulphur fertilisation, African Journal of Agricultural Research, vol. 6, N 16, pp. 3919–3923.
Steinke G., Kirchhoff R., Mulherju K. (2000). Lipasecatalyzed alcoholysis of crambe oil and camelina oil for the preparation of long-chain esters, Journal of the American oil chemists’ society, vol. 77, N 4, pp. 361–366.
Zubr J., Matthaus B. (2002). Effect of growth conditions on fatty acids and tocopherols in Camelina sativa oil, Industrial Crops and Products, vol. 15, pp. 155–162.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.